logo
15-19 липня

Український тиждень міжнародного кримінального правосуддя

Цикл подій, який збирає довкола себе юристів, міжнародників, представників організацій громадянського суспільства та державних інституцій. Протягом всього тижня відбуваються конференції, лекції, воркшопи, вебінари, презентації та обговорення.

учасників
0 +
спікерів та спікерок
0 +
заходів
0 +
років
0
ФОКУСНА ТЕМА

Як розірвати коло безкарності?

Росія роками вчиняє міжнародні злочини: у Чечні, у Молдові, у Грузії, у Малі, у Сирії, у Лівії, в інших країнах світу. Росіяни вважають, що вони можуть робити все, що їм заманеться, бо вони ніколи ні за що не були покарані. 

Десять років Росія вчиняє міжнародні злочини в Україні: обстрілює цивільне населення на підконтрольній Україні території й викрадає та катує на тимчасово окупованій. Росія знищує енергетичну інфраструктуру та природу, використовує заборонені снаряди на полі бою та розпалює ворожнечу до українців через своїх пропагандистів. Росія брязкає перед усім людством ядерною зброєю та умисне створює у світі продовольчу кризу. 

Непокаране зло завжди зростає. Саме тому ми переконані — треба розірвати це коло безкарності. Цю сентенцію ми обрали фокус-темою нашого традиційного Українського тижня міжнародного правосуддя.

конференція

Десять років міжнародних російських злочинів в Україні: яка стратегія веде до справедливості?

Що краще: заочні провадження зараз чи провадження з присутністю обвинувачених в невизначеному майбутньому? Сотні вироків зі слабкою юридичною аргументацією в межах тієї судової системи, що існує зараз, чи десятки вироків з міцною аргументацією від спеціалізованого суду, який можна створити в перспективі? Вироки на основі чинного законодавства чи на основі зміненого законодавства, наближеного до Римського статуту? То якою вона має бути — українська стратегія у боротьбі за справедливість? Увага: у програмі можливі зміни.

Вітальна кава та реєстрації учасників та спікерів.

Попри те, що російсько-українська війна ще триває, Міжнародний кримінальний суд вже видав низку ордерів на арешт, пов'язаних з цією війною: як от ордер на арешт Путіна та Львової-Бєлової чи ордер на арешт двох російських високопоставлених командувачів — Сергія Кобилаша та Віктора Соколова. Водночас в українському суспільству, зокрема думка, що ці ордери — мало чого варті, а міжнародна кримінальне правосуддя — довге та неефективне. То ж як нам змінити глобальний підхід до правосуддя? Як переконати світ, що нині, у XXI столітті, правосуддя не має чекати закінчення війни? І чи є інші варіанти притягнення до відповідальності воєнних злочинців та забезпечення справедливості жертвам воєнних злочинів, окрім створення трибуналу з агресії?

Перерва на каву.

Україна визнала юрисдикцію МКС та співпрацює з ним, українські суди вже розглянули десятки проваджень щодо воєнних злочинів та злочину агресії. Разом з тим чимало з цих проваджень відбулися заочно та на підставі законодавства, що в багатьох аспектах далеке від міжнародного права, а у вироках навіть за десять років після початку російської агресії й досі трапляються очевидні юридичні помилки. Зрештою, в українському законодавстві навіть немає окремої статті за злочини проти людяності. Усе це змушує замислюватися над питанням, чи дійсно в України існує стратегія покарання російських міжнародних злочинів? І якщо так, то чи не потребує вона суттєвої корекції?

Перерва на каву.

Кейс-стаді №1. Справа про знищення Каховської ГЕС: перспективи переслідування та покарання винних на міжнародному та національному рівні.

Кейс-стаді №2. Свавільне позбавлення Російською Федерацією свободи цивільного населення України: підстави та можливі механізми кримінальної відповідальності

Усім смачного!

Нюрнберзький процес та Токійський трибунал, Трибуна щодо Руанди та Трибунал щодо колишньої Югославії. Історія знає чимало прикладів, коли міжнародні злочинці очно чи заочно поставали перед Міжнародним кримінальним судом. Які уроки варто винести Україні з цих процесів? Які кейси й підходи варто взяти на озброєння, а що — змінити, аби бути ефективнішими у боротьбі за справедливість?

Перерва на каву.

Кейс-статі №3. Незастосування імунітетів від кримінального переслідування за міжнародні злочини: глухий кут чи передреволюційна ситуація в міжнародному праві?

Кейс-статі №4. Підводні камені національної імплементації положень міжнародного права щодо воєнних злочинів: які вони та чи вдається Україні їх уникати?

Неформальне спілкування, обмін враженнями від заходу.

кіно

«Знищити повністю або частково» — перегляд фільму Kyiv Independent та його обговорення

Чи скоює Росія геноцид в Україні? Фільм є спробою знайти обґрунтовану відповідь на це складне питання. Його автор, журналіст відділу розслідування воєнних злочинів в Kyiv Independent Данило Мокрик спілкується з академіками та правниками, які вивчають тему геноциду, а також з п’ятьма українцями, які стикнулися з російськими воєнними злочинами на власному досвіді. 

Тривалість фільму — 60 хвилин. Опісля перегляду відбудеться обговорення стрічки з автором фільму. Фільм транслюватиметься українською мовою.

Спікери та спікерки

Олександра Матвійчук

правозахисниця, голова Центру громадянських свобод, ініціатива «Трибунал для Путіна» (T4P)

Антон Кориневич

посол з особливих доручень МЗС України, представник України у Міжнародному суді ООН, кандидат юридичних наук

Марк Кламберг

професор та завідувач кафедри міжнародного публічного права Стокгольмського університету

Дов Джейкобс

адвокат в МКС, доцент Лейденського університету, засновник SILC (Strategic International Legal Consulting)

Метью Гіллетт

старший викладач Ессекської юридичної школи

Ірина Марчук

професорка Копенгагенського університету

Микита Петровець

юрист громадської організації «Регіональний центр прав людини»

Катерина Кириченко

юристка та програмна менеджерка Public International Law & Policy Group (PILPG)

Сергій Пєтухов

старший викладач кафедри міжнародного та європейського права НаУКМА, заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції (2015-2019)

Анна Вишнякова

голова ГО «LingvaLexa», співавторка книги «Заклики до геноциду: притягнення пропагандистів до відповідальності. Міжнародний досвід та українське право»

Данило Ухорський

юрист та документатор злочинів та звірств вчинених в Україні й в інших зонах збройних конфліктів

Костянтин Задоя

експерт Центру громадянських свобод, кандидат юридичних наук, професор КНУ імені Тараса Шевченка

Вірджинія Амато

директорка з адвокації Коаліції за Міжнародний кримінальний суд

Лачезар Янєв

доцент міжнародного кримінального права на кафедрі кримінального права та кримінології Амстердамського університету

Гуннар Екелеве-Слайдал

заступник Генерального секретаря Норвезького Гельсінського комітету

Еліна Штайнерте

членкиня підкомітету з попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських та принижуючих гідність видів звернення та покарання Комітету проти катувань, експертка Московського механізму ОБСЄ

Філіп Сендс

юрист, адвокат-практик в адвокатській палаті Матрікс, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, королівський радник, професор права

Тимур Короткий

голова ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень», віце-президент Української асоціації міжнародного права, кандидат юридичних наук

Роман Романов

директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»

Вікторія Мозгова

національна консультантка Фонду ООН у галузі народонаселення, кандидатка юридичних наук, старша наукова співробітниця

Вероніка Бількова

старша наукова співробітниця Центру міжнародного права Інституту міжнародних відносин (Прага), експертка Московського механізму ОБСЄ

Микола Пашковський

науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук

Микола Хавронюк

професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права НаУКМА, доктор юридичних наук, заступник голови робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові України

Цей захід відбувається в межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Партнери заходу